В основі оповідання «Лобо» лежить випадок, який трапився з письменником у 1893 році. Фітц Рандольф, один з його знайомих, запросив Сетона-Томпсона на свою ферму в Нью-Мексіко на полювання. Фермер запропонував досвідченому мисливцю угоду: Сетон-Томпсон мав поділитися своїм мисливським досвідом з місцевими ковбоями в обмін на шкури впольованих хижаків. Долина Курумпо вважалась одним із найкращих тваринницьких районів у штаті. А там, де багато худоби, водяться вовки. Найвідомішим ватажком зграї там був величезний вовк, надзвичайно розумний і сильний. Сетон-Томпсон вирішив вполювати цього звіра.

Історія життя Лобо, розповідь про полювання на нього і є основою сюжету оповідання.

Оповідання – невеликий прозовий твір, заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох). Дійових осіб в оповіданні небагато, а описувані дії розгортаються у невеликому, обмеженому проміжку часу.

Анімалізм – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин, надання їм властивостей людського характеру.

Вовки – це хижаки родини собачих, хутро у них грубе, сірого або рудуватого кольору. Під час переслідування здобичі ці вроджені мисливці збираються у зграї. Деякі люди дуже бояться вовків, їх пронизливого виття і гострих зубів. Вони вірять у те, що вовки нападають на людей, хоча насправді це трапляється дуже рідко.

Вовк – символ зла, жадібності, жорстокості, лицемірства, брехні, кровожерливості. Вовк, хоч як це не дивно, був символом доблесті, честі, мужності у римлян та єгиптян. У міфах багатьох народів він асоціювався з богом війни. Загальновідомий міф про Ромула та Рема, засновників Риму, що були вигодовані вовчицею. У Євангелії від святого Матвія вовк – символ жадоби та жорстокості.

В українських казках він вважається сміливим та небезпечним звіром, але трохи дурненьким, адже його постійно обдурює хитра лисиця. В Україні відомий також сюжет про вовкулаку (перевтілення людини у вовка).

Чорний Вовк - таке ім’я дали канадські індіанці своєму другові – Е.Сетону-Томпсону. Чорний Вовк – ім’я для білої людини похмуре. Але північноамериканські індіанці дуже високо цінують вовків. До того ж вовк – улюблений герой у творчості письменника. Свої листи індіанцям та друзям на Схід Е.Сетон-Томпсон іноді не підписував, а малював слід вовка – це означало підпис.

Е.Сетон-Томпсон постійно наголошував, що лише спілкування з живою природою, дбайливе ставлення до неї може бути джерелом радості й розуміння цінності існування. Тому в автора – новий підхід до зображення вовків. У чому він полягає, побачимо, звернувшись до змісту оповідання.

1. Що нам відомо про Лобо?

2. Чому мексиканці називали старого вовка «Володар Лобо»?

3. Якою була його зграя?

4. Як ви думаєте, чому автор, говорячи про вовка на початку твору, часто вживає слово «старий»? Цим він вказує на вік звіра чи хоче сказати, що Лобо був досвідченим? Свою думку доведіть, використавши текст.

5. Чому люди вважали Лобо наймудрішим у зграї вовків?

6. Що викликає страх і водночас повагу до нього?

7. Наведіть приклади дбайливого піклування Лобо про свою зграю.

8. Чому місцевим мисливцям не вдалося вполювати ватажка зграї?

9. Як закінчились спроби техаського мисливця Теннерея та інших знищити Лобо і його зграю?

10. Як ви вважаєте, у чому причина їх поразки?

(У незнанні поведінки, звичок, законів вовчої зграї)

11. Чому розповідач-мисливець погодився спробувати покласти край розбійницьким нападам сірої ватаги?

12. З чого він почав?

(Вивчав місцевість, «сліди злочинів»)

13. До якого висновку прийшов оповідач?

(Лобо неможливо вполювати в горах вери на коні. Надія

на капкани та отруту)

14. Що помітив мисливець, коли оглядав капкани, викриті Лобо? Який, з приводу його відкриття, новий план визрів у героя? Чи вдався цей план?

15. Який негаразд у зграї Лобо помітив оповідач? Як він цим скористався?

16. Чому мисливець зробив висновок, що Бланка була подругою Лобо?

17. Якої великої помилки допустився мисливець?

18. Як Лобо потрапив у пастку?

19. Як повів себе прикутий до капканів Лобо, коли віч-на-віч зустрівся із своїм ворогом-мисливцем?

20. У чому переконався мисливець, коли ретельно оглянув вовка, прип’ятого сталевими ланцюгами до стовпа?

21. Що, на вашу думку, допомогло оповідачу спіймати вовка?

22. Мисливець був задоволений виконаною роботою?

1. Скільки вовків було у зграї Лобо? (5)

2. Протягом скількох останніх років зграя збирала данину зі скотарів

Курумпо в розмірі однієї корови щодня? (5р.)

3. Яка кількість овець загинула, коли збавлялись Бланка й рудий

вовк? (250)

4. У скільки оцінили винагороду за голову Лобо? (1000 доларів)

5. Скільки собак Теннерея вціліло у сутичці з вовчою зграєю? (6)

6. Скільки мисливців у творі ловили Лобо? (4)

7. Який розмір сліду звичайного вовка? (4,5 дюйма)

8. А яким був відбиток лапи старого ватажка? (5,5 дюйма)

9. Скільки важив Лобо? (150 футів)

10. Скільки капканів зібрав мисливець, щоб поставити вздовж стежок,

що вели в ущелину? (130)

11. Яка кількість капканів намертво стиснула в своїх сталевих обіймах

лапи Лобо? (4)

12. Скільки днів й ночей пролежав Лобо, прикутий і геть знесилений у

капканах? (2 дні і 2 ночі)

1. Старий Лобо був кволим, але хитрим звіром. (дужим)

2. Коли луна доносила з ущелини тихе виття старого ватажка, пастухів огортав спокій. (могутнє, неспокій)

3. Бланкою звали одного красивого рудого вовка. (білого)

4. Щоб спіймати Лобо, мисливець розташував капкани у формі літери «Л». («Н»)

5. Невдовзі сталася неминуча трагедія. Кожен із мисливців вистрелив у Бланку. (накинув на шию ласо)

6. Коли зарожевів світанок, Лобо лежав так само спокійно, немовби спочивав, але старий ватажок все ще був живий. (мертвий)

Перша група. І частина.

Могутній володар, старий Лобо, Володар Лобо, хижак, ватажок зграї, справжній велетень, дужий і хижий звір, старий ватажок, сіроманець, осоружний свавільник.

Висновок: автор знайомить читача зі своїм героєм, дає описову характеристику.

Друга група. ІІ частина.

Сірий проноза, лиходій, вовк-перевертень, старий пройдисвіт, старий ватажок, сірий поганець, старий пройда, старий вовкулака, старий проноза.

Висновок: автор показує хитрість і кмітливість Лобо.

Третя група. ІІІ частина.

Вірний Лобо, старий ватажок, воїн-звитяжець, могутній володар Курумпо, безталанний герой, переможений кривдник, старий невгамовний свавільник, герой незліченних спустошливих набігів, нескорений свавільник, грізний звір, старий ватаг.

Висновок: автор дає оцінку вчинкам героя і висловлює своє ставлення до нього.

Ім’я – Лобо

Місце проживання – Курумпо – округа на півночі Нью-Мексіко

Вік – старий

Вага – 150 фунтів

Зовнішність – сірий, дужий, могутній вовк великих розмірів, відбиток лапи якого сягає 5,5 дюймів, має чудову шкуру, міцні зуби, могутній , оглушливий голос

Риси характеру – сміливий, рішучий, хитрий, кмітливий, дбайливий, нескорений, відданий

Захоплення – полювання

Друзі – Бланка, вовки зграї

Вороги – мисливці, скотарі

Орієнтовний план

І. Історія зграї Лобо.

1. Долина Курумпо та її мешканці.

2. Зграя Лобо.

3. Невдалі полювання.

ІІ. Спроби оповідача-мисливця вполювати Лобо.

1. Знайомство автора з ватажком зграї.

2. Надзвичайна кмітливість і хитрість старого пройди.

3. Лобо розв’язує всі головоломки.

ІІІ. Потрійний удар.

1. Бланка потрапляє до пастки.

2. Скорбота старого вожака.

3. Пастка для могутнього вовка.

4. Смерть володаря Курумпо.