1. Старий навчив Маноліна ловити рибу.

2. Човен вийшов у море. Старий заздалегідь вирішив, що піде далеко від берега.

3. Саме в цю мить він відчув, як риба клюнула в наживку.

4. Він тепер був один в океані.

5. Він відчув, як із правиці текла кров: жилка порізала шкіру.

6. Старий узяв гарпун і що було сили встромив його рибі у бік.

7. Через годину з’явилася перша акула, яка, відчувши кров, почала переслідувати човен.

8. На мотузці він тягнув лише остів красуні риби.

9. Хемінгуей. «Старий і море».

«Я знаю лише те, що бачив»,- стверджував Хемінгуей. Події, описані в повісті, тісно пов’язані з життям Хемінгуея, який добре знав побут простих рибалок і сам частенько виходив в море.

Ще в 1930 році письменник під час полювання на велику рибу висловив своєму другу редактору Максу Паркінсу думку про те, що виношує сюжет нового твору, але не береться за нього, оскільки до кінця не зрозумів співвідношення таких понять, як людина і природа.

У 1936 році письменник опублікував нарис. На голубій хвилі, в якому розповів про випадок на морі, коли старий рибалка зловив великого марліна, але не зміг захистити його від морських хижаків, тому плакав, як дитина, і майже збожеволів від втрати і образи.

Півтора десятка років потому Е.Хемінгуей, живучи на Кубі, близько познайомився із рибальськими сім’ями, зрозумів те співвідношення речей, про яке замислювався сам. Хотілося передати читачам такий досвід, який ніхто ніколи не передавав. Назва твору мала інші варіанти – «Людська гідність», «Море в житті» та у листі до видавця несподівано з’явилося: «Старий і море».

Хемінгуей знайшов по-справжньому позитивного героя, якому ніколи не були властиві ні внутрішні рефлексії (емоційне осмислення власних переживань, роздуми над динамікою власного стану), ні бажання втекти від трагічного світу. У старого рибалки обличчя пооране зморшками, долоні посічені морем і працею, але збереглися могутні плечі, веселі очі людини, що не скоряється, і повне надії на майбутнє серце.

Ключ: 1-3, 2-5, 3-1, 4-6, 5-7, 6-2, 7-4

Герой повісті «Старий і море» не шукає порятунку в природі, він належить до неї. Старий не тільки проживає довге життя в єднанні з природою, з морем – він частина цього світу природи. Сант-Яго любив летючих риб – то були його найперші друзі в океані, а от птахів жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок.

Про море старий думав, як про жінку, про живу істоту, що може і подарувати велику ласку й позбавити її. Йому було жаль і гігантських морських черепах, серце яких б’ється ще кілька годин потому, як їх заб’ють. Він жаліє захоплюється великою рибою, що була у нього на гачку, називає її, чудовою, надзвичайною, любить її й поважає. Логічна схема відображає суть цієї проблеми.

Дійсно, людина – частина природи. І всі вони – птахи, черепахи, риби – її брати і сестри. А що їм може протиставити людина? Лише єдину зброю – волю та розум. Так вважає Сантьяго і доходить висновку, що «людина – доволі нікчемна істота проти дужих птахів і звірів». Чому він так сказав? Мабуть через те глобальне розуміння людяності, яке здатне було обійняти все достойне і прекрасне в житті.

Сантьяго живе серед людей. Він старий, але все ще ходить у море. Це справа його життя, його покликання. І риба йому потрібна лише для того, щоб вижити, причому для Сантьяго битися за рибу – значить битися і за своє місце в людському суспільстві, яке не визнає невдах, адже пішов слух про те, що його човен «нещасливий», оскільки 84 дні він виходив в море і не піймав жодної рибини. Вітрило його човна було полатане мішковиною і скидалося на прапор безнадійної поразки та і сам старий думає про те, що тому не щастить останнім часом. Адже розраховувати він повинен лише на себе: «Воно-то й добре мати талан. Та краще бути справним. Тоді щастя не захопить тебе зненацька». Турбується про старого лише хлопчик Макогін. Проте старий думає про людей, які чекають його на березі, добра:»Сподіваюся, там за мене не дуже тривожаться. Власне, тривожитися буде тільки хлопець. Одначе я певен, що він вірить у мене. Тривожиться старий рибалка. Та й інші теж. Люди в нашому селищі добрі.

З опорної схеми видно, що Сантьяго – частина людського суспільства, яке штовхає людей на постійну боротьбу за існування і на самотність.

У повісті-притчі Хемінгуей порушує проблеми. Які хвилювали і старого, і автора, і все суспільство, про вірність обов’язку. Високу майстерність, життєве покликання тощо.

Місяць, Сонце, зорі – вони для старого його далекі друзі, любі брати й сестри. Вони – як люди: і відпочивають так, як люди, просто сплять. Сантьяго залишився один у безмежному просторі. «Людина і океан» - вони друзі, і вітер нам усе-таки друг, і небо, і хмари, - їх так розумів Сантьяго, умів читати про них погоду. І чи не найбільшим визнанням величі всесвіту є слова старого рибалки про те, що «все-таки добре, що нам не треба замірятися вбити Сонце, Місяць чи зорі. Досить і того, що ми живемо біля моря і вбиваємо своїх щирих братів. У ході розповіді відтворюється логічна схема, що відображає цю проблему.

Так неосвічений рибалка відчуває свій обов’язок із цілим світом. У душі поет, він одухотворює все, що його оточує, і тисячами невидимих ниток зв’язує його з небом, зорями, космосом, з усім, що існує вічно. У праці – боротьбі з незвичайною рибою, акулами, в перемозі над тілесними недугами – розкривається мужній характер старого.

Е.Хемінгуей є неперевершеним майстром пейзажу. Пейзаж у нього має не тільки суто природне значення, а й психологічне (розкриття внутрішнього світу людини), а й філософське (розкриття філософських проблем: людина і природа, гармонія і мудрість природи та інше), символічне (втілення певних ідей, які виражають сутність окремих явищ - не тільки водна стихія, а й символ бурхливого життя, акули – не тільки хижі тварини, а й символ зла, життєвих випробувань, риба – не тільки засіб для існування рибалки, а й символ його «призначення» в житті тощо).

Слово вчителя.

«Старий і море» - це перш за все твір про людину, про її неповторний внутрішній світ, її унікальність, її особисті переживання. Але це також і твір про природу і про все людство. Е.Хемінгуей відзначав, що в повісті «Старий і море» він хотів розповісти історію реального старого рибалки і його життя. Автор зустрічався з багатьма рибалками, тому образ Сантьяго має реальних прототипів. Однак, хоча тут і відображається певною мірою реальне життя, але «Старий і море» - модерністський твір.

Глибоко показані почуття й переживання, найменші порухи його почуттів, думки, відчуттів.

Сантьяго створює свою власну концепцію світу.

Сантьяго – звичайний рибалка, але автор визнає унікальність кожної людини.

У повісті в художній формі порушуються актуальні філософські питання, одвічні проблеми буття людства.

Психологія, символіка, поєднання конкретного і філософського планів, оновлення жанру притчі тощо.

1) Скільки днів поспіль повертався старий рибалка без вилову? (84)

2) Ким був Маноліно для Сантьяго? (Учнем, другом)

3) Яку спортивну гру любили Сантьяго і хлопчик і вболівали за її лідерів? (Бейсбол)

4) Як називався ресторанчик, у якому обідали рибалки, а М аноліно носив із нього старому їжу? («Тераса»)

5) Де жив старий рибалка? (У бідній халупці з пальмового листя)

6) Яку рибу використовували рибалки для приманювання великих риб? (Сардини)

7) Який сон часто снився старому? (Африка, леви)

8) Скільки днів тривав двобій із рибою? (Три)

9) Із ким розмовляв старий Сантьяго в човні? (Із самим собою, із пташкою, рибою, акулами)

10) Що їв рибалка в морі? (Сиру рибу)

11) Хто постійно переслідував човен рибалки і як той на це реагував? (Акули; бився, відганяв як міг)

12) Що пообіцяв Маноліно старому й чому? (Що виходитиме з ним у море, щоб багато чого навчитися.)

1 Старому рибалці не щастило в морі 84 дні (так)

2. Старий навчав хлопця рибалити і його батьки з радістю відпускали в море з Сантьяго (ні, перевели до іншого рибалки)

3. У старого и хлопця було спільне захоплення – футбол (ні, бейсбол)

4. Сантьяго жив у старій хижі, де були лише ліжко і стіл і стілець (так)

5. На світанку старий відправився в море разом з Моноліно (ні, сам)

6. Перший улов старого – невеликий тунець (так)

7. Велика рибина тягла старого у відкрите море (так)

8. На корму човна сіла велика пташка перепочити і старий зігнав її (ні, пташка маленька, розмовляв з нею)

9. Старий переміг рибу і затягнув на човен (ні, вона не поміщалася в човні)

10. Двобій з першою акулою старий виграв (так)

11. Старий справився із цілою зграєю акул (ні, він лишився беззбройний))

12. Повернувшись додому, старий заснув і йому снилися леви (так)