• Соціально-фантастична антиутопія (Є. І. Замятін «Ми», М. О. Булгаков «Майстер і Марґарита», А. П. Платонов «Котлован»).

• Науково-фантастична антиутопія (М. О. Булгаков «Фатальні яйця», В. К. Винниченко «Сонячна машина»).

• Антиутопія-алегорія (М. О. Булгаков «Собаче серце», Ф. Іскандер «Кролики і удави»).

• Історико-фантастична антиутопія (А. Т. Гладілін «Репетиція в п'ятницю»).

• Антиутопія-пародія (Л. Ше «Нотатки про кошаче місто»).

• Роман-попередження (П. Буль «Планета Мавп», Г. Веллс «Війна в повітрі»).

• 1. Чому й у світі згоди, й у світі тотальної заборони виникають незадоволені, які прагнуть показати усю жахливість існування людей?

• 2. Доведіть на прикладі жанрів утопії й антиутопії те, що художній світ літературного твору тісно пов'язаний із реальністю, або спростуйте це твердження.

• 3. «Утопії страшні тим, що вони здійснюються» (М. О. Бердяєв). Поміркуйте: від чого застерігає письменник своїх сучасників і нащадків?

Алгоритм виконання

• На аркуші запишіть опорне слово (літера під літерою) з теми вивчення — антиутопія.

• Запропонуйте слова-поняття відповідно до кількості літер в опорному слові.

• Усі терміни й поняття слід дібрати так, щоб принаймні одна з літер кожного асоціативного слова збігалася з опорним.

• У такий спосіб опорне слово з дібраними поняттями у завершеному вигляді нагадуватиме кросворд.

Частина перша (8 глав)

Тридцятидев'ятирічний Вінстон Сміт → помешканні (як і всюди) плакат: «Старший Брат наглядає за тобою» → Міністерство Правди (Мініправда): Лондон — головне місто Першої Військово-Повітряної Зони провінції Океанії → Міністерство Миру (Мінімир), Міністерство Любові (Мінілюб), Міністерство Достатку (Мінідостаток) → член Внутрішньої Партії О'Брайєн → сон Вінстона (про матір й батька, що зникли під час чисток) → «Проли» — люди-істоти, зведені до рівня тварин → Саймі: словник з Новосуржу — видалено непотрібні слова → крамничка старих речей — крамар Чаррингтон

Частина друга (9 глав)

Кохання із Джулією → зникнення Саймі → дім О'Брайєна, його обіцянки «прийняти в Братство» → зміна зовнішнього ворога (з Євразії на Східазію) → книга Гольдштейна про поділ суспільства на три класи (Вищих, Середніх і Нижчих) та наміри стримувати розвиток суспільства засобами війни задля затримання зростання виробництва побутових та продовольчих товарів. За Гольдштейном, головна мета Партії — завоювання всієї земної кулі та знищення можливості незалежної думки → арешт Вінстона та Джулії — Чаррингтон виявився співробітником Поліції Думок

Частина третя (6 глав)

В'язень за номером 6079 → О'Брайєн виявився з «ними, тобто з Партією» → тортури → перший етап відновлення Сміта («навчання») → другий етап — «розуміння» → О'Брайєн пояснює героєві, що об'єктом влади є влада (так само як об'єктом репресій є репресії, а об'єктом тортур — тортури); влада заради самої влади — ось чого прагне Партія Океанії. О'Брайєн вважає, що сама по собі людина — ніщо, тільки всередині системи вона отримує безсмертя. На думку члена Внутрішньої Партії, остання повністю підпорядкувала собі матерію, оскільки підкорила свідомість («“Яким чином одна людина доводить своє право на владу над іншою, Вінстоне?” Вінстон задумався. “Змушуючи її страждати”, — сказав він») → відмова від кохання (практично — зрада) → кафе під каштаном → «Він здобув цю перемогу над самим собою. Він любив Старшого Брата»

Робоча назва роману звучала як «Остання людина в Європі». Відомо, що видавець книги Фредерік Ворбурґ наполягав на зміні назви для підвищення інтересу потенційних читачів. Автор зупинився на назві «1984». Найбільш поширеною є думка, що рік дії роману обрано простою перестановкою останніх двох цифр року написання твору — 1948.

У романі описано світ, де панує тоталітарний режим у своїй найвищій формі: весь світ поділився на три гігантські блоки, які не відрізняються один від одного ідеологією, проте ведуть між собою безперервну війну. Суспільство у кожному з блоків розподілено на три класи: Внутрішню Партію, Зовнішню Партію та Пролів.

• Ім'я героя твору.

• 2 слова, що описують героя.

• 3 слова, які описують місце події.

• 4 слова, що описують проблему.

• 5 слів, що описують подію, яка відбувається з героєм упродовж сюжету.

• 6 слів, які описують подію, що сприяє переосмисленню проблем.

• 7 слів, що описують подію, яка відбувається задля розв'язання проблеми.

• У романі «1984» письменник спирається не лише на традиції, а й на сучасність, що надавала багатий матеріал для антиутопічних настроїв.

• Засобом сатиричного осмислення обрано гротеск: усе в суспільстві ангсоцу (Англійського Соціалізму) алогічно абсурдне. Наука й технічний прогрес — лише знаряддя контролю, управління та пригнічування.

• Сатира Орвелла охоплює всі інститути тоталітарної держави: ідеологію (партійні лозунги стверджують: «Війна — це мир, воля — це рабство, байдужість — це сила»), економіку (народ, крім членів Внутрішньої Партії, голодує, за талонами отримує тютюн і шоколад), науку (історію суспільства постійно переписують та змінюють), правосуддя (за жителями Океанії постійно шпигує Поліція Думок).

• Зміст твору — роман про кохання, яке вмирає: а) спочатку це історія кохання Вінстона та Джулії, історія несміливого протесту, що переростає у бунт проти абсурду; б) тортури над героєм, знищення всього людського в ньому; в) героя цілком понівичено (він зрадив кохану, мозок порожній, душа знищена). Остання найстрашніша фраза роману: «Він любив Старшого Брата».

• Роман витримано у строгих тонах — простота викладу, незначні характеристики, лаконізм опису подій.

Орвелл не дожив до 1984 року. І, на щастя, він помилився у своїх застереженнях. Якби прогноз письменника виявився правильним, то ані про його книгу, ані про будь-які екранізації не йшлося б узагалі.

1984 рік ЮНЕСКО оголосила роком роману Джорджа Орвелла, а 2009 року британська газета The Times назвала роман «1984» найважливішою книгою, виданою за останні 60 років.