Прикметні ознаки епічного театру Бертольта Брехта

- політична і суспільна злободенність порушених проблем;

- життєвість драматичного твору полягає у його головній думці, решта – лише засоби її донесення до глядача;

- поєднання в одному творі драматичних та епічних художніх засобів (діалогів, віршів, прозових фрагментів, пісень-зонгів, пов’язаних і не

пов’язаних з дією);

- звернення до розуму, а не до емоцій глядача;

- настанова критичного ставлення до усього, що відбувається на сцені;

- використання прийомів, які усувають співпереживання зображуваному;

- мінімальне використання декорацій, наявність незвичних сценічних ефектів;

- відкритий фінал, який пропонує глядачеві самостійно робити висновки

♦ Чому п’єса «Матінка Кураж...» містить 12 епізодів? (Число 12 неодмінно викликає біблійну алюзію щодо дванадцяти апостолів; це стосується не стільки раціонального, скільки чуттєвого боку, адже віра звернена якнайменше до раціонального.)

♦ Чому кожному епізоду передує ремарка, у якій ідеться про головну подію наступної сцени? (однією з ознак епічного театру у п'єсі є стисле викладення змісту на початку кожної картини)

♦ Яку роль у п’єсі виконують зонґи (пісні)? (коментують дію)

♦ Чи можемо сказати про наявність у п’єсі кульмінації? Поясніть відповідь.

♦ Порівняйте перший і останній епізоди п’єси. Про що свідчать результати такого порівняння?

♦ Яке значення має «Пісня про велику капітуляцію», яку виконує матінка Кураж? (Ця пісня — один з художніх прийомів «ефекту очуження». За задумом автора вона мала перервати на стислий час дію, щоб дати можливість глядачеві подумати і проаналізувати вчинки нещасної та злочинної торговки, роз’яснити причини її «великої капітуляції», показати, чому вона не знайшла в собі сили і волі сказати «ні» принципу «з вовками жити — по-вовчому вити». Її «велика капітуляція» полягала в наївній вірі, що за рахунок війни можна було непогано нажитися.)

♦ Чи справді Б. Брехт мав слушність, стверджуючи, що сила раціо перевершує силу почуття?

♦ Які риси «епічного театру» наявні в п’єсі «Матінка Кураж та її діти»? (Риси «епічного театру»: викладення змісту на початку кожної картини; запровадження зонґів, що коментують дію; широке використання розповіді (наприклад, третя картина — торг за життя Швейцеркаса); монтаж, тобто поєднання частин, епізодів без їхнього злиття, що спричиняє потік асоціацій у глядача; параболічність; «ефект очуження».)

♦ У чому полягає алегоричний сенс твору?

♦ Чому, працюючи над драмою-пересторогою, Б. Брехт звернувся до подій історичного минулого?

Брехт показує, як війна не щадить нікого. Вона забирає дітей матінки Кураж, кожен з яких наділений певними чеснотами і фактично іде з життя через ці чесноти. Так, Ейліф гине з надмірної хоробрості, від нестримної жадоби до подвигів (певна річ, подвигів, як він їх розуміє). Швейцеркаса вбиває наївна чесність. А Катрін — доброта. Та й сама матінка Кураж залишається невлаштована, бо й вона, незважаючи на всю свою спритність, весь свій цинізм, не дуже пасує до порядків і звичаїв цієї війни. Вона, скажімо, не може покинути Катрін і піти з кухарем. А от такі, як кухар, не пропадають саме тому, що здатні не зважати ні на кого і ні на що, крім самих себе.

Отже, Брехт немовби приводить нас до висновку про нелюдяність суспільства, у якому процвітають такі спритні циніки, як кухар. Водночас наголошує і на тому, що війна не щадить особистостей, наділених кращими чеснотами.