Ментальна карта "Михайло Опанасович Булгаков"
1. Місто Київ, де народився Михайло Опанасович Булгаков.
2. Булгаков як А.П.Чехов був за фахом лікарем.
3. У 1918 році Булгаков захворів на дифтерію. Через біль почав вживати морфій. У напівсвідомому стані йому з’явився образ Гоголя, який свариться пальцем. Це допомогло відвернути залежність від морфію.
4. «Собаче серце» - 1925 рік написання. Сюжет цієї повісті був цілком вигаданий письменником. У 20-ті роки минулого століття деякі вчені ставили практичні досліди, як на тваринах, так і на людях, подібні до тих операцій, які проводив професор Преображенський. Сам автор вважав це неприпустимим. В природу не потрібно втручатися.
5. М.О.Булгаков написав роман «Майстер і Маргарита» , який зробив його відомим на увесь світ і став свого роду людським «документом» його епохи, оповіданням, зверненим у майбутнє. Це книга на всі часи.
6. «Рукописи не горять» -віра у вперту, незнищенну силу мистецтва. Ці слова ніби служили автору закляттям від руйнівної роботи часу, від глухого забуття передсмертної і найдорожчої йому праці – роману «Майстер і Маргарита».
7. Булгаков і Гоголь мали багато спільного у творчості. Обидва зверталися до теми потойбіччя і долі обох таємниче перепліталися.
8. Літературно-меморіальний музей М. Булгакова було засновано і відкрито для відвідувачів 1989 року як філію Музею історії Києва. Під музей було передано будинок № 13 на Андріївському узвозі, де раніше – 1982 року, було встановлено меморіальну дошку Булгакову.
9. М.О.Булгаков - російський письменник, драматург, лікар.
1. Місто Київ, де народився Михайло Опанасович Булгаков.
2. Булгаков як А.П.Чехов був за фахом лікарем.
3. У 1918 році Булгаков захворів на дифтерію. Через біль почав вживати морфій. У напівсвідомому стані йому з’явився образ Гоголя, який свариться пальцем. Це допомогло відвернути залежність від морфію.
4. «Собаче серце» - 1925 рік написання. Сюжет цієї повісті був цілком вигаданий письменником. У 20-ті роки минулого століття деякі вчені ставили практичні досліди, як на тваринах, так і на людях, подібні до тих операцій, які проводив професор Преображенський. Сам автор вважав це неприпустимим. В природу не потрібно втручатися.
5. М.О.Булгаков написав роман «Майстер і Маргарита» , який зробив його відомим на увесь світ і став свого роду людським «документом» його епохи, оповіданням, зверненим у майбутнє. Це книга на всі часи.
6. «Рукописи не горять» -віра у вперту, незнищенну силу мистецтва. Ці слова ніби служили автору закляттям від руйнівної роботи часу, від глухого забуття передсмертної і найдорожчої йому праці – роману «Майстер і Маргарита».
7. Булгаков і Гоголь мали багато спільного у творчості. Обидва зверталися до теми потойбіччя і долі обох таємниче перепліталися.
8. Літературно-меморіальний музей М. Булгакова було засновано і відкрито для відвідувачів 1989 року як філію Музею історії Києва. Під музей було передано будинок № 13 на Андріївському узвозі, де раніше – 1982 року, було встановлено меморіальну дошку Булгакову.
9. М.О.Булгаков - російський письменник, драматург, лікар.
Доля роману «Майстер і Маргарита» так само драматична, як і доля його автора. Михайло Булгаков цей твір писав майже 12 років. Після його смерті в архіві залишилося вісім редакцій роману.
1 Переклад роману українською здійснено Миколою Білорусом (2005) і Юрієм Некрутенком (2006).
Відомо, що задум твору в письменника виник ще 1928 року. У першій редакції роман мав такі варіанти назв: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (...)», «Гастроль» тощо, і теми Майстра в ньому не було. 18 березня 1930 року, перебуваючи у гнітючому стані через заборону п'єси «Кабала светенників», Михайло Опанасович знищує першу редакцію свого роману.
1931 року Михайло Булгаков поновлює роботу над «Майстром і Маргаритою». Друга редакція створювалася аж до 1936 року. Вона мала підзаголовок «Фантастичний роман» і такі варіанти назв, як «Великий канцлер», «Сатана», «Чорний богослов», «Він з’явився», «Підкова іноземця», «Чорний маг» та інші. У цій редакції на сторінках роману вже діяли Майстер і Маргарита, а у Воланда з'явився свій почет.
У другій половині 1936 — на початку 1937 року письменник почав працювати над третьою редакцією роману. Тепер уже твір називався «Князь темряви». Водночас згодом, повернувшись знову до початку роману, автор уперше дає йому вже відому нам назву «Майстер і Маргарита». На титулі твору він ставить дати «1928-1937» і вже більше не припиняє працювати над романом. «Дописати раніше, ніж померти» — ось його головна мета.
Весь текст роману було надруковано у травні — червні 1938 року. 1939 року були внесені важливі зміни в кінцівку роману й дописано епілог. Але авторські правки твору не припинялися майже до самої смерті письменника. Безнадійно хворий Булгаков диктував дружині свої уточнення до тексту. Помираючи, Булгаков говорив: «Напевно, це правильно... Що я міг написати після "Майстра”?..».
Факту, що роман все ж таки вийшов друком, ми зобов'язані дружині письменника Олені Сергіївні Булгаковій, яка у страшні роки сталінських репресій зуміла зберегти рукопис. Уперше твір «Майстер і Маргарита» в скороченому варіанті було опубліковано через 26 років після смерті його автора в часописі «Москва» (№ 11, 1966 і № 1, 1967).
Публікація роману викликала жваву полеміку, що не припиняється і дотепер, як серед критиків, літературознавців, так і серед звичайних читачів. Деякі, на жаль, і сьогодні, не вчитуючись уважно в текст твору, сприймають його досить прямолінійно, як своєрідне Євангеліє від диявола.
До роману М. О. Булгакова прийшла і світова слава. У вересні 1999 року радіостанція «Свобода» повідомила, що твір «Майстер і Маргарита» визнано на Заході найкращим романом ХХ століття.
Роботу над головним романом свого життя письменник розпочав узимку 1928–1929 рр. Первинні варіанти він знищив; відомо тільки, що спочатку твір мав бути романом про диявола в дусі сатирично-фантастичної прози Булгакова 1920-х рр. робота над твором тривала 12 років, упродовж яких суттєво змінився задум. автор перебрав кілька назв для свого твору: «Гастроль Воланда», «чорний маг», «Копито інженера», але на жодному не зупинився. 1931 року з’явилися нові дійові особи — Марґарита та її супутник, які згодом перемістилися у центр роману. Саме тоді твір дістав свою остаточну назву. Завершуючи роман, Булгаков водночас боровся зі смертельною недугою і вносив у текст правки. Він сприймав цей твір як свій мистецький заповіт.
Сатирична тема — «гастролі» Воланда: знавісніла від матеріальних благ публіка, ласі на гроші представники еліти, витівки Коров’єва та бегемота гостро і чітко описують хвороби сучасного письменникові суспільства.
Тема кохання — утілена в образах майстра й Марґарити, надає роману ніжності й пом’якшує багато гострих моментів.
Тема співчуття — пронизує весь роман й показує кілька варіантів співчуття та співпереживання. Пілат співчуває мандрівному філософові Ієшуа, але, заплутавшись у своїх обов’язках й побоюючись осуду, умиває руки. Інше співчуття у Марґарити —вона всім серцем співчуває і майстрові, і Фріді, і Пілатові. але її співчуття — не лише почуття: воно штовхає її на певні дії, вона не складає рук та бореться за порятунок тих, за кого страждає. Співчуває майстрові також Іван бездомний, переймаючись його історією, що «кожен рік, коли настає весняна повня… під вечір з’являється на Патріарших ставках…»1, щоб потім уночі бачити гірко-солодкі сни про чудові часи і події.
Тема прощення — іде майже попідруч із темою співчуття.
Філософські теми — про сенс і мету життя, про добро і зло, про біблійні мотиви, про мораль тощо.
У романі поєднано історію, філософію, сатиру, що зумовило його поліфонію; у ньому наявні ознаки детектива, психологічного, філософського, історичного, любовного, авантюрного роману. Цей роман настільки складний і неординарний, що літературознавці донині не можуть достеменно визначити ані його жанр, ані головного героя. Вони дають назви: роман-доля, роман-заповіт, роман-міф. Одні вважають головним героєм твору майстра, другі — Івана бездомного, треті — Воланда. Сюжет роману не новий, але біблійні мотиви набувають у Булгакова нових рис: персонажі мають земні характери та розв’язують земні проблеми.
1. Про що сперечалися Берліоз і Бездомний із незнайомцем поблизу Патріарших ставків?
2. Які художні деталі 1-го розділу допомагають зрозуміти, що події відбуваються у радянському Союзі 1930-х рр.? (Згадка про соловки, шпигуноманія, атеїзм.)
3. Чому Ієшуа називав усіх «добрими людьми»? (Ієшуа вважав, що немає злих людей.)
4. Що свідчить про те, що Понтієві Пілату притаманні також риси людини, а не лише героя міфу? (Прокуратор страждав на мігрень, відчуваючи невтлумний головний біль.)
5. Як справджується перше «пророцтво» іноземного професора? (Берліоз потрапляє під трамвай.)
6. Як у будинку літераторів реагують на трагічну звістку? (спочатку літератори були вражені, та за кілька хвилин продовжили розважатися.)
7. Які «фокуси» продемонстрували Воланд і його почет московській публіці? (улаштували «грошовий дощ», модний магазин і т. ін.)
8. Де опинився поет Іван бездомний після пригод у «Грибоєдові»? (у психіатричній лікарні.)
9. «Вискочило перед нами, як з-під землі вискакує вбивця в провулкові, й вразило нас обох одним махом». Про що говорив гість Івана бездомного в його лікарняній палаті? (Про кохання.)
10. Як сприйняв майстер критику його роману й відмову друкувати? (Це спричинило його відчай, хворобу.)
11. Що відбувалося в природі під час страти Ієшуа? (Гроза.)
12. На що зважилася Марґарита, щоб дізнатися про долю майстра? (намастилася дивним кремом і вирушила на бал за запрошенням незнайомця.)
1.Яке місто Михайло Булгаков у багатьох своїх творах визнавав улюбленим, вартим найвищих почуттів? Відповідь: Київ.
2.Чому твір М. Булгакова “Майстер і Маргарита” називають “романом у романі” ? Відповідь: У творі є два романи -роман майстра про Понтія Пілата та роман про самого майстра.
3.Назвіть образи роману “Майстер і Маргарита”, що входять до так званого почету Воланда. Відповідь: Азазелло, Коров’єв, Бегемот, Гелла.
4.Як Єшуа Ґа-Ноцрі звертається до кожної людини? У чому він переконаний? Відповідь: “Добрий чоловіче”, “Злих людей немає на світі”.
5.Чому Берліоза не задовольнила створена Іваном Бездомним Відповідь: на замовлення редакції велика антирелегійна поема, хоча образ Христа у ній був змальований “найчорнішими фарбами”?Відповідь: Таким чином поема переконувала в існуванні Ісуса.
6.Що відповідає Єшуа Ґа-Ноцрі Понтію Пілату на звинувачення у тому, що він, Єшуа, підбурював народ зруйнувати храм? Відповідь: Впаде храм старої віри і утворить новий Храм Істини.
7.Про що попросила Маргарита Воланда наприкінці балу? Відповідь: Щоб Фріді не подавали хусточку, тобто прощення для Фріди.
8.Кому з героїв роману належать такі слова: “Та ось яка річ непокоїть: якщо Бога нема, то постає питання, хто ж править життям людським та всім загалом розпорядком на землі”? Відповідь: Воландові.
9.Хто протиставлений в єршалаїмському романі образу Єшуа Ґа-Ноцрі? Відповідь: Понтій Пілат.
10.Що відчувала Маргарита Миколаївна, руйнуючи геть усе в квартирі Латунського? Кому з героїв роману належать слова: “Той, хто любить, повинен поділяти долю того, кого він любить”? Відповідь: Жагучу насолоду. Воландові.
11.Якими позитивними рисами наділяє М. Булгаков у романі “Майстер і Маргарита” образ Воланда? Відповідь: Великодушністю, щирістю, справедливістю, непідкупністю і т. д.
12.Яку фразу, що стала крилатою, говорить Воланд, рятуючи, “воскресаючи” роман майстра про Понтія Пілата? Відповідь: “‘Рукописи не горять”.
1. Як звали Майстра?
А) Іван; б) Михайло; в) немає імені; г) Пілат.
2. Ким був Майстер за освітою?
А) мистецтвознавець; б) актор; в) історик; г) письменник.
3. Про кого писав роман майстер?
А) про сатану; б) про Маргариту; в) про Пілата; г) про Юду.
4. Яка, за словами Ієшуа, найгірша людська вада?
А)боягузтво; б)лицемірство; в)кар’єризм; г)зрада.
5. Чи була Маргарита заміжньою жінкою?
А) так; б) ні; в) про це мова не йшла; г) розлучена.
6. Хто послужив прототипом Маргарити Миколаївни?
А) Олена Сергіївна Шиловська;
б) Анфіса Іванівна Покровська;
в) Тетяна Миколаївна Лаппа;
г) Олена Василівна Тальберг.
1. «С тех пор, как … Маргарита Николаевна вышла замуж и попала в особняк, она не знала счастья».
1) шестнадцатилетней,
2) семнадцатилетней,
3) восемнадцатилетней,
4) девятнадцатилетней.
2. Скільки років майстру в романі?
1) 38;
2) 30;
3) 40;
4) 45.
3. Як майстер ставиться до свого майбутнього?
1) немае мрій,
2) з цікавістю,
3) з натхненням,
4) багато мрій.
4. Дрібнички, що робили кохання Майстра і Маргарити поетичним.
1)печена картопля; троянди на столі; шапочка, пошита Маргаритою,
2) вікно підвальчика; мімози на столі; печена картопля.
3) печена картопля; шапочка, пошита Маргаритою; жовті квіти.
4) відкриті окна; мімози на столі; печена картопля.
5. Виходячи після балу з резиденції Воланда, Маргарита втратила його подарунок
1) скриньку з коштовностями,
2) золоту підкову, засипану алмазами,
3) відновлений рукопис роману майстра,
4) золоту коробку з чарівною маззю.
6. Яким словом закінчується роман майстра?
1) Вільний,
2) Пропав,
3) Врятовано,
4) Світ.
Як ви вже знаєте, у романі «Майстер і Марґарита» таких хронотопів щонайменше три. По-перше, це Москва 1920–1930-х рр.: саме там відбувається наше перше знайомство з берліозом, Іваном бездомним і Воландом, саме московським розділам відведено найбільше (понад половину) місця в тексті «Майстра і Марґарити», саме з Москви відлітає у вічний космос Воланд зі своїм почтом. По-друге, це Єршалаїм на початку нашої ери. Саме тут ми вперше зустрічаємося з Понтієм Пілатом, який вийшов «у білому плащі з кривавим підбоєм» (символ деспотичної влади: білої зовні, але кривавої за своєю прихованою сутністю) «в криту колонаду… палацу ірода Великого», де розгортаються події: страта Ієшуа Га-Ноцрі, зрада та покарання Іуди… По-третє, це космічний хронотоп: вічний часопростір, місячна доріжка, на якій герої московських розділів зустрічають героїв розділів єршалаїмських, а також автор розставляє крапки над «і» в багатьох питаннях і сюжетних лініях.
Жовті квіти на чорному пальто і жовтий місяць на чорному небі: світло і темрява, що зустрілися в образі Маргарити. Саме вони поєднали Майстра і Маргариту
Дослідження.
— Отже, перед нами любов між жінкою і чоловіком.
Мета вашого дослідження — зрозуміти її сутність.
Образ квітів, образ Маргарити, міський пейзаж - об'єкти ваших досліджень. Запишіть їх у зошит. Навпроти кожного випишіть з тексту засоби художньої виразності.
Результати дослідження:
— Квіти в руках Маргарити. Як їх описує Майстер?
(Підкоряючись цьому жовтому знаку, я теж звернув у провулок ... квіти огидні, тривожні, жовті, нехороший колір)
— Образ Маргарити.
— Що привернуло в Маргариті Майстра? (Краса, погляд: незвичайне самотність в очах, подивилася тривожно і начебто болісно; голос низький зі зривами)
—Який міський пейзаж? (Провулок кривої, нудний; жовта брудна стіна)
Наперекір такому незатишному брудному світу миттєво виникає справжня любов.
Висновок: Любов виникає навіть в таких дивних ситуаціях і страшною обстановці. Колірна гамма вносить в опис зародження любові тривогу, передчуття трагізму, яке поглиблюється дивовижною булгаковською метафорою: «Любовь выскочила перед нами, как из-под ножа выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих! Так поражает молния, так поражает финский нож!»